"Масляна іде, мед й млинці несе"

 А вже скоро в нас весна, наче квітка чарівна.  

Вже не довго до тепла - до Петра і до Павла.

Великдень в добрий час поспішає вже до нас.

А сьогодні - гай гуде! Щира масляна іде!

      Масляна – свято, яке символізує прощання із зимою і зустріч весни. За церковним традиціям, тиждень масляної носить назву сирного або мясопустного, що пов'язано зі стравами, які готуються протягом цього періоду. Масляна розпочинає весняний цикл традиційних свят українців. Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних ритуалів та обрядів. У перший день цього святкового тижня — «зустрічний» понеділок — селяни робили із соломи опудало Масляної, надівали на нього старий жіночий одяг, садовили на кіл і з веселими піснями возили селом. У «широкий» четвер припадала середина масляничних ігор та веселощів. Цього дня влаштовували яскраві народні вистави, концерти, гуляння, катання на ковзанах та кулачні бої.
    «Прощальної» неділі було прийнято проводжати Масляну, що уособлювала собою зиму. Опудало Масляної вивозили за село і урочисто спалювали, вітаючи народження весни.                Головною традицією цього дня був обов'язок просити в одне одного пробачення за колишні образи.  

     Головною стравою свята Масляної в Україні були вареники із сиром. Їх їли зі сметаною. Пекли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частувалися протягом тижня.  
Оскільки вареники цього тижня годилося варити щодня, то й приповідка народилася:"Вареники доведуть, що і хліба не дадуть". А ще люди жартували:"Масляна, Масляна, яка ж ти мала, - якби ж тебе сім неділь, а посту одна".