"Святий Миколай благословить 

увесь край"

     19 грудня вся Україна святкує день святого Миколая Чудотворця. Цей святитель міста Мір Лікійських, який жив у IV столітті, вшановується всім християнським світом, як заступник і покровитель всіх бідних, знедолених, несправедливо ображених, а також всіх подорожуючих. Майже в кожній українській оселі поруч з іконами Спасителя і Богородиці можна побачити і образ святого Миколая Чудотворця.
   

    В Станівській сільській бібліотеці провели свято до дня святого Миколая  "Святий Миколай благословить увесь край" разом з учнями 1 класу Станівської ЗОШ, вчителем Міщенко І.А.,клуб за інтересами "Материнська криниця". Бібліотекар розповіла про традиції і звичаї свята, легенду про Миколая та його земне життя. Діти розповідали вірші, відгадували загадки, переглянули також мультфільм "Святий Миколай" в комп'ютерній залі. По закінченню свята всі діти отримали подарунки, діти пішли додому веселі і задоволені.

Хай Миколай у вишиванці розбудить подарунком вранці,

І принесе у Вашу хату добробут, радості багато.

Розбудить приспані надії, зернятко щастя хай посіє.

Зігріє гумором, любов'ю, і принесе усім здоров'я!!!

А душа людська пам'ятатиме Вас

                                                                      

  14 грудня - День вшанування ліквідаторів  наслідків аварії на ЧАЕС.
    В Україні традиційно проводиться День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС - людей, які ціною свого життя  і здоров'ям змогли здолати страшну трагедію 20 століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.
    І тепер не тільки в квітневий день 26 числа, а і в грудні вже стало доброю традицією вшановувати пам'ять тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха. Адже саме в цей день, 14 грудня, було завершено будівництво саркофагу Чорнобильської АЕС. В цей день щороку ми вшановуємо й будемо вшановувати відважних ліквідаторів аварії на ЧАЕС. 
    Ми вклоняємося хоробрості, героїзму, відданості службовому обов'язку, які врятували світ від смертельних променів радіації. Цей людський подвиг неоціненний, а мужній вчинок ніколи не буде забутий. Жахливі події 1986 року ніколи не зітруться з пам'яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Ця катастрофа є болем для всієї України.
    

     До цієї дати в Станівській бібліотеці було проведено день  вшанування учасників ліквідації Чорнобильської АЕС "А душа людська пам'ятатиме Вас". На цей захід запросили Підгірного М.О., який брав участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи. Він розповів дітям про цю страшну катастрофу і побажав їм, щоб вони ніколи не знали про страшний смертоносний атом.
  Користувачі бібліотеки привітали Миколу Олександровича і побажали йому міцного здоров'я, сімейного благополуччя і шани вдячних поколінь.

Талант, що прагнув до зір

   Микола Хвильовий - український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. 
   Перші поетичні збірки М.Хвильового -"Молодість" (1921), "Досвітні симфонії" (1922), поема "В електричний вік" (1921), які були позначені впливами неоромантизму та імпресіонізму, дістали досить високу оцінку тогочасних літературознавців (С.Ефремова, Ол.Дорошкевич), але якнайповніше свій талант М.Хвильовий розкрив в жанрі новели чи оповідання (переважно короткого, з виразним лірико-романтичним чи імпресіоністичним забарвленням).Збірка його прозових творів "Сині етюди" (1923) стала якісно новим етапом в розвитку тогочасної української літератури, відкрила для неї нові естетичні обрії.
   Хвильового звинувачували в антипартійності, "українському буржуазному націоналізмі", намаганні відірвати українську культуру та літературу від культури російської". В атмосфері шаленого цькування, передчуваючи наближення тотального терору, М.Хвильовий покінчив життя самогубством 13 травня 1933 року.
   В бібліотеці була зроблена викладка літератури до 120-річчя від дня народження М.Хвильового "Талант, що прагнув до зір".

День прав людини

    10 грудня в Станівській сільській бібліотеці-філії жителі села спілкувалися  зі  спеціалістами районних служб по СКАЙПУ. Люди пенсійного віку отримали відповіді на свої питання,що їх хвилювали. А саме земельні питання та питання пенсійного забеспечення.Кваліфіковану консультацію отримали: Овчаренко О.П., та Дубовик Г.В. Були вдячні за отримані консультації, які надали спеціалісти району. 

7 грудня - День місцевого самоврядування

Щиро  вітаю працівників 
органів місцевого самоврядування та депутатів міської та сільських рад 
з Днем місцевого самоврядування!

    
    Місцеве самоврядування - це право і можливість територіальних громад, які діють у межах чинного законодавства, регулювати значну частину суспільних справ, керувати ними. Тому самоврядування є кращою школою демократії та кращою гарантією її успіху.
  Від вашої активності у громадському житті залежать добробут, життєвий рівень кожного співвітчизника, кожної родини, економічне становище держави та регіону.

Бажаю вам невтомною, плідною працею утверджувати демократичні перетворення. 

Щастя вам, здоров'я та всіх земних благ.

6 грудня - День Збройних Сил України

     

    Незважаючи на досить невелику історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Великої Вітчизняної війни. І сьогодні солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. Не всі нині, на превеликий жаль, розуміють значення власної армії, призначення якої захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів. Бажаєш жити в мирі - готуйся до війни, говорить мудре народне прислів'я. Армія - це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, а тому й рівень забеспечення військових має бути відповідним до покладених на них завдань. Нині ж до складнощів військової служби додаються численні життєві проблеми, насамперед житлово-побутові, які не надихають оптимізмом і наснагою офіцерський корпус, особливо молоде покоління військовослужбовців. 

    В Станівській сільській бібліотеці  було зроблено викладку літератури до Дня Збройних Сил України "Служити Вітчизні, служити миру" і перегляд літератури з користувачами бібліотеки.

    Щиро вітаю Вас всіх  з Днем Збройних Сил України та бажаю Вам усім незламної волі в подоланні труднощів військового буття, надійного родинного тилу, богатирського здоров'я та звершення всіх ваших мрій і побажань.

"До Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом"

     01 грудня 2013 року  відзначається Всесвітній день боротьби із синдромом набутого імунодефіциту (СНІД). Цей День  нагадує про необхідність зупинити глобальне поширення епідемії ВІЛ-інфекції, об'єднати зусилля перед лицем цієї загрози.
   Вперше Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначався 1 грудня 1988 року. Таке рішення затвердили на міжнародній зустрічі міністрів охорони здоров'я, які обговорювали необхідність обміну інформацією щодо ВІЛ-інфекції та СНІДу.
   Як відомо, СНІД - одна з найважливіших проблем з якою людство ввійшло у ХХI століття.
Серед численних хвороб, від яких нині страждає людство, синдром набутого імунного дефіциту (СНІД) є однією з найтяжчих. Цю хворобу спричиняє особливий збудник - вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ). Синдром набутого імунодефіциту був виявлений наприкінці 70-х - на початку 80-х років минулого століття, тобто зовсім недавно. Але вже на сьогодні захворювання зареєстровано практично в усіх країнах світу. Щодня на планеті СНІДом заражується до 5 тис. осіб. Не обминула біда й Україну.
      Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небеспеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім'ю.

"Ясний місяць на небосхилі 
українського слова"
  

      В Станівській сільській бібліотеці оформлена тематична поличка "Ясний місяць на небосхилі українського слова", присвячена 235-річчя від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненко, українського прозаїка, драматурга, журналіста, літературного критика і культурно-громадського діяча.
    Григорій Федорович Квітка народився 29 (18) листопада 1778 року в селі Основі під Харьковом, у поміщицькій родині. Початкову освіту хлопчик дістав вдома. Проживши все життя в Харькові, письменник співробітничав у столичних альманахах та періодичних виданнях. Його твори перекладалися французською, німецькою, польською та іншими мовами. В історії української літератури він став першим прозаїком. Він створив моральну гідність простої людини, зорієнтував українську прозу на народну мову, накреслив образи, талановито й сильно піднесені наступниками.

   На поличці представлені книги Григорія Квітки-Основ'яненко "Маруся", "Конотопська відьма", "Сватання на гончарівці", "Салдацкий патрет", "Ганнуся".

"Усі мої думки тобі, народе вільний..."

 І ти, найкраща жінко, героїчна,
Прекрасна Ольго! Духа не вгаси,
Як не вгасала ти ніколи! Стрічна
Тобі любов од нас! Ти воскреси
Нам діяння народу: одвічная
Ти ж наша сила славна, бо єси!
                                П.Тичина

      27 листопада виповнюється 150 років від дня народження української письменниці, громадянської діячки Кобилянської Ольги Юліанівни (27.11.1863-21.03.1942).
  Народилася Ольга Кобилянська у м. Гура-Гумора на Буковині (тепер м. Гура-Гуморулуй, Румунія) в родині дрібного службовця. З 1891 року жила у Чернівцях. Закінчила чотирикласну німецьку школу. Подальшу освіту здобула самотужки. До цієї дати в Станівській бібліотеці представлена тематична викладка літератури "Усі мої думки тобі, народе вільний".
    Національний світогляд письменниці формувався під впливом Т.Шевченка та І.Франка, безпосереднього знайомства з М.Лисенко, М.Старицьким, Лесею Українкою. В наступних творах , написаних українською мовою: "Людина" (1894), "Царівна" (1896), "Він і Вона" (1895) та інших, Ольга Кобилянська порушує проблеми жіночої емансипації, формує культ сильної  жіночої особистості.
     

   Тему життя буковинських селян Ольга змалювала в оповіданнях: "У св.Івана" (1890), "На полях" (1898), та особливо яскраво  - в одному з найкращих творів світової літератури про селянство - психологічній повісті "Земля" (1902). Протягом 1915-1923 рр. Ольга Юліанівна написала ряд антивоєнних оповідань: "Назустріч долі", "Сниться" (1917), "Зійшов з розуму" (1929) та інші. Значний вплив на творчість письменниці мали ідеї імпресіонізму та неоромантизму. Померла в Чернівцях. Твори Ольги Кобилянської видані багатьма мовами світу, інсценізувалися театрами, екранізувалися на Київській кіностудії ім. О.Довженка. Її ім'ям названо Чернівецький музично-драматичний театр.
    Нещодавно Національний банк України на честь 150-річчя від дня народження письменниці ввів в обіг  пам'ятну монету "Ольга Кобилянська" номіналом 2 гривні.

"Співець душі народної"

   

    25 листопада виповнюється 175 років від дня народження українського письменника, прозаїка, перекладача  Івана Семеновича Нечуя-Левицького (1838-1918). З цієї нагоди в сільській бібліотеці представлено тематичну поличку "Співець душі народної".
   Одне з почесних місць в історії української літератури посідає Іван Нечуй-Левицький - видатний письменник, класик української літератури. Розпочавши літературну діяльність у середині 60-х рр. ХIХ ст., він написав понад п'ятдесят романів, комедій, історичних драм, повістей, оповідань, низку нарисів, літературно-критичних статей.
   Письменник у своїх творах змальовував панораму життя українського села, зображав різні характерні типи людей, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України.

     Ці твори представлені на тематичній поличці: "Микола Джеря" (Львів,1878), "Кайдашева сім'я" (Львів, 1879), "Бурлачка" (Київ,1880). Про повість "Кайдашева сім'я" Іван Франко написав, що "се переважно буденна мова українського простолюддя, проста, без сліду афектації, але проте багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим змістом. З огляду на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію, повість належить до найкращих оздоб українського письменства".
   Творчість І.Нечуя-Левицького послужила подальшому розвиткові літературного процесу в Україні; центральною її темою була боротьба за соціальні й національні права українського народу, за його освіту й демократичні свободи. Усе це дало підставу І.Франкові назвати І.Нечуя-Левицького "колосальним, всеохоплюючим оком України", який на думку Великого Каменяра, посідає перше місце серед тодішніх повістярів. 

Палає пам'яті свіча.

Полинь травою на душі гірчить печаль,
Безжальним катом мучить моє серце жаль,-
Скорбить нутро...Палає пам'яті свіча.
Перед очима сльози болю в їх очах
І крики чуються благальні з їхніх вуст...
І той великий зі свічок на площі хрест
Розповідає ту історію сумну...
Їм не прокинутись уже зі свого сну:
Без крихти хліба зупинився їхній час.
Палає пам'яті свіча. Вогонь - не згас.

Надійшли "Нові журнали"
 

     

 

    До нашої бібліотеки надійшли нові, цікаві журнали. Читати можна не лише книги, а й журнали. Саме вони допомагають нам відчути подих сучасності, завжди бути у самому епіцентрі подій, знайти цікаве і пізнавальне, що хвилює розум і серце. Відповісти на найкаверзніші запитання, підвищити ерудицію, прочитати казки, легенди, відгадати загадки,кросворди.

"Збудуймо пам'яті негаснучий собор"

На підвіконні палахтить
Скорботи полум'я священне
То свічка пам'яті горить
За всіх безвинно убієнних.

     

       Кожна людина, як і все свідоме людство, живе у трьох вимірах: учора, сьогодні, завтра. Учора - це наша історія. Ми не знали її. А вона бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ, якщо він справжній народ, має свою власну історію.
   Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні  з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-1933 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців.
     І наш найсвятіший обов'язок сьогодні - берегти пам'ять про всіх тих, хто не дожив, пам'ять про тих, хто недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Згадуючи одного - пам'ятаймо про мільйони. Ми впевнені - Україна пам'ятає. Тож давайте разом звернимося до нашої історії і станемо після цього духовно чистішими, мудрішими.

     До цієї трагічної дати в Станівській бібліотеці  провели вечір-пам'ять "Збудуймо пам'яті негаснучий собор", на який було запрошено учнів 7 класу Станівської ЗОШ та членів клубу "Материнська криниця". Мета заходу - вшанувати пам'ять про тих, хто загинув у ті страшні часи, внаслідок якої в мирний час загинули мільйони Українців.      Бібліотекар розповіла про ті жахливі події на Україні, що своєю жорстокістю і звіринністю в людській подобі не знаходять прикладу в історії людства. В ці роки винищено понад 7 мільйонів українського народу, які загинули в страшних голодових муках, шляхом навмисно влаштованого голоду в Україні. Учні Куделя Ярослав і Тімченко Ярослав розповіли вірші, а Загребельна Катя, Міщенко Ксенія та Шевченко Дарья розповіли оповідання про голодомор Ю.Царика " Хижий блиск місяця", також переглянули документальне відео "Голодомор. Колос правди". Була зроблена книжкова виставка "Голодомор-наша печаль і скорбота".
   

     Пом'янімо мільйоннії жертви,
Які голодом винищив кат.
В тридцять третьому році що вмерли,
І лишились лежать коло хат.

Шановні користувачі!

Від чистого серця вітаю Вас з професійним святом -

Днем  працівників 

                       сільського господарства!
Бажаю Вам щастя, здоров'я, добробуту,невичерпаної наснаги та подальших успіхів. 
Щоб кожен рік був радісним і світлим, без турбот та проблем, щоб успіхами Ваші будні квітли,
добром, удачею та сонячним дощем. 

Добрих Вам засівів,

рясних сходів та щедрих урожаїв!

"Квітни мово наша рідна"

Одна вона у нас така -

Уся співуча і дзвінка.
Уся плакуча і гримуча,
Хоч без лаврового вінка.
                Т.Шевченко

     9 листопада, День української писемності та мови. Це свято одне з наймолодших державних свят. Його запровадили в 1997 році за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. У листопаді був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. 
    Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою народом у віках рідною мовою. 
   Для нас рідна мова - це не тільки дорога спадщина , яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
   

     З нагоди цього свята Станівська бібліотека провела годину спілкування "Квітни мово наша рідна" з учнями 1, 4 та 6 класів Станівської ЗОШ I-II ст. Бібліотекар розповіла про писемність, про тих, хто її створив і розвивав з найдавніших часів, про

особливості та традиції цього свята.

    Тема рідної мови прозвучала в віршах, які декламували учні 4 класу. Активну участь взяли в літературній вікторині "У казки на гостинах", розгадували телеграми від казкових героїв, чи уважний ти читач, впізнай предмет з якої казки, хто зайвий, складали прислів'я. Учасники заходу згадали загадки , прислів'я, приказки про мову, розгадували кросворди.

                                                    
Відбувся конкурс на кращий малюнок "Рідна моя мова - мова веселкова", діти із задоволенням  взяли участь. Під час заходу відчувалась атмосфера тепла і затишку, і кожний присутній відчув, який неоціненний скарб є наша рідна українська мова

 Складаємо прислів'я

                                                  Угадай предмет з якої казки

Команда хлопців розгадує кросворд

                                                    Першачки розгадують кросворд

Дівчата розгадують кросворд

Конкурс малюнка

Учасники заходу

Ми малюємо