пятница, 14 марта 2014 г.


«Малюкам про Тараса»

     

     Тарас Григорович Шевченко казав: "Мене люблять діти, а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік». З великою любов`ю описує Шевченко дітей у своїх віршах: «Я так люблю дітей, що не надивився би на цей відбиток ангела».      
       14 березня 2014 року в Станівській сільській бібліотеці відбувся урок-подорож «Малюкам про Тараса» приурочений 200-річчю від дня народження великого Кобзаря. У бібліотеку завітали учні 1 класу Станівської ЗОШ разом зі своєю вчителькою Міщенко І.А, а також користувачі бібліотеки.  



      Бібліотекар провела історичний екскурс «Дитинство Тарасика». У біографії Тараса Григоровича присутньо багато історій: більше сумних, але були й веселі. Дітлахи дізналися про складну долю родини Шевченка, про те, що значить бути кріпаком і не мати ніяких прав, про любов малого Тараса до природи, і як наслідок, про його талант до малювання; про те, як втратив батьків та тяжко працював з малечку, а ще захоплювався розповідями діда Івана про козаків та Січ.


     Діти слухали уважно про Тарасове дитинство, а також вірші «Садок вишневий коло хати», «Мені тринадцятий минало», «Тече вода з-під явіра», «І досі сниться: під горою» Т.Шевченка, провели вікторину «Шляхи Тарасової долі», в якій брали участь користувачі бібліотеки.

воскресенье, 9 марта 2014 г.

«200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка»



І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
            Т.Г.Шевченко

      Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.  
     
          Народився в сім'ї селянина 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Рано залишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика П.Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім - до Петербурга. У 1832 р. Шевченка віддали "у науку" до художника В.Ширяєва. У 1838 році за пiдтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вєльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з кріпацтва.  
    Того ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 році. У 1843 та 1845 рр. Шевченко приїжджав на Україну i працював художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У лютому 1847 року Т. Шевченка затверджено на посаду викладача малювання Київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії Т.Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати i малювати. Під час заслання Шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.
     У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 році приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні і зобов'язали переїхати до столиці. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року. Поховали його спочатку на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
   Т. Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій "Кобзар", у 1845 році - героїчно-романтична поема "Гайдамаки". В 1843-45 роках він написав цикл поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ", послання "І мертвим і живим…", поезії "Чигирине, Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. Під час ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"В казематі". У 1854-1858 роках написав російською мовою повісті "Музикант", "Художник", "Нещасний", "Капітанша", "Близнята". Останніми прозовими творами Т. Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і не без моралі" (1856-1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні у 1858 році Т. Шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька творів Т. Шевченка цього періоду опубліковано в журналі "Основа" та альманасі "Хата".     Т. Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). У 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.
     Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж е на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.  

суббота, 8 марта 2014 г.




Дорогі жінки!
Сердечно вітаю Вас із найпрекраснішим св'ятом весни - 8 березня.
Від усієї душі бажаю Вам жіночого щастя, любові і добра!

Бажаю щастя і тепла,
Весни, усмішок, сонця,
Щоб доля світла увійшла
До кожного віконця.
Хай навкруги цвіте бузок,
Та небо буде ясним;
І щоб життя було в жінок
Щасливим і прекрасним.
Аби завжди в душі у вас
Горів вогонь кохання;
І хай у цей весняний час
Здійсняться всі бажання!

пятница, 7 марта 2014 г.


"Прекрасне свято всіх жінок пташки несуть на крилах"

Гойдає вітер ніжні квіти весняні,
Їх аромат розносить по землі.
В дарунок їх зірвали вдячні діти,
Вам, найлюбиміші на світі!

   


     З метою виховання шанобливого ставлення до сім’ї, родини, жінки та з нагоди святкування Міжнародного жіночого дня 8 Березня маленькі читачі сільської бібліотеки, учні Станівської ЗОШ 1 класу разом зі своїм вчителем Міщенко І.А.


      прийшли привітати сільського бібліотекаря зі святом весни, краси й любові – Міжнародним жіночим днем. Розповіли вірші і вручили подарунки зроблені своїми руками.  

четверг, 6 марта 2014 г.


"Шевченківські дні"
До 200 - річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

     


   Вся українська земля весною святкує величну подію - день народження нашого генія, світоча української культури Тараса Григоровича Шевченка. Золотими літерами вписано ім’я славетного Кобзаря, великого сина українського народу, в історію вітчизняної та світової літератури. Жоден поет світу не зрівняється з ним у величі любові до свого народу, до України.    



       В Станівській сільській бібліотеці був оформлений стенд- кросворд присвячений творчості Т.Шевченка «Ми тебе, Тарасе, не забудемо» для користувачів бібліотеки, які мали можливість перевірите себе на знання біографії та творчості Т.Шевченка. У розгадуванні кросворда брали участь користувачі сільської бібліотеки.


                                                Гордієнко Л.Я.
                                                       Овчаренко О.П.




Піньков С.О.


Горюшкіна О.М.

                                                   Учні 7 класу

Цілуйко О.І.

среда, 5 марта 2014 г.


«Шевченкове слово у серці моєму…»


В дні перемог і в дні поразок
В щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні.
                               (Ю. Рибчинський)  

 

     І знову-свято…І знову линуть до нас думи геніального українського поета. Традиційно український народ звертається до постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною,невичерпною для людського подиву й досягнення.  
    5 березня у Станівській сільській бібліотеці разом з учнями Станівської школи було проведено літературне свято "Шевченкове слово у серці моєму..." присвячений до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. До бібліотеки завітали учні 1,5,7 класів, які з задоволенням читали улюблені вірші Кобзаря.   

      Бібліотекар коротко розповіла дітям про видатного Кобзаря, зокрема про деякі епізоди з його дитинства, а ведучі Загребельна Катя, Шевченко Даша і Міщенко Ксенія розповіли присутнім про творчість Т.Г.Шевченка. Дітей було ознайомлено з таким виданням як “Кобзар”,та продемонстровано, що ця поезія йде до серця, її співають, втілюють в живописі і скульптурі, відтворюють на екрані і на сцені та, насамперед, його читають. 
   

     Дітей ознайомили з книжковою виставкою «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», провели з дітьми вікторину по творчості Т.Шевченка.






















воскресенье, 2 марта 2014 г.



«Свято Масляної в бібліотеці»


Масляна, Масляна, яка ти маленька.
Якби тебе сім неділь, а Посту Їдненька.
Масляна, Масляна, яка ти ладна.
Якби тебе сім неділь, а Посту одна.
   
        Українська масляна – родичка європейських карнавалів – вже друге тисячоліття відкриває двері весні, будить сонечко, веселить і пригощає, зичить врожаю.  
    Масляна починається з приготування млинців і вареників. Основною обрядовою стравою Масляної ( Масниці, масляниці ) були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Виготовляли також гречані млинці, заправлені смальцем.
    Масляний круглий млинець -символ сонця, циклічності часу, гарних врожаїв, щасливих днів, а також символ благополуччя подружньої пари, здорових дітей, єднання родини і друзів. Тому, спекти і з’їсти млинців потрібно якомога більше
   


     До Станівської бібліотеки 2 березня завітали члени клубу за інтересами «Материнська криниця» на останній день свята Масляної. Бібліотекар ознайомила присутніх з історією свята Масляної, легендами пов’язаними з назвою, народними звичаями та прикметами. 
    В цей день була прощена неділя, в останній день Масляної готуючись до Великого посту годилося йти до родичів і сусідів та просити прощення за всі провини та нанесені образи, бо постування передбачало не стільки обмеження в їжі  скільки духовне очищення і примирення.  
    Жіночки обмінялися рецептами приготування млинців. Гостей свята пригостили варениками із сметаною, чаєм та смачними млинцями з варенням.