Свято Покрови Пресвятої Богородиці.


     

      14 жовтня православний світ відзначає одне з дванадцяти найбільших церковних свят року - Покрову Пресвятої Богородиці. Свято Покрови встановлено на честь явлення Пресвятої Богородиці в 910 році у констатинопольському Влахернському храмі.
      На Русі з дня Покрови починалися весілля, а дівчата цього дня ходили до церкви молитися про швидке заміжжя. За народною прикметою, чим більше снігу випаде на Покрову, тим більше весіль можна буде чекати в майбутньому році.
    Історія свідчить, що в 910 році під час вторгнення сарацинів у межі Візантійської імперії, св.Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній, перебуваючи в 1-й день жовтня (14 жовтня за новим стилем) у Влахернському храмі, де зберігалася риза Богородиці, під час всенощного недільного співу бачили в повітрі явлення Пресвятої Діви Богородиці. Вона зняла зі своєї голови  покрову і накрила нею тих, хто молився у храмі, захищаючи людей від ворогів видимих і невидимих.
   Явлення спершу прославили віряни церкви, а потім жителі всього Константинополя. Жителі міста, почувши про це диво, почали сподіватися, що Бог за молитвами Заступниці позбавить їх від нашестя сарацинів. Незабаром після явлення Пресвятої Богородиці їх вигнали з Константинополя. У Влахернській церкві збереглася пам'ять про дивне явлення Богоматері, але грецька церква це свято не відзначає.
    Покрова Пресвятої Богородиці вважається символом захисту, заступництва і втіхи, молитви про спасіння світу від бід і страждань. Цього дня віруючі просять у Цариці Небесної захисту та допомоги. Це свято також тісно пов'язане з багатьма українськими народними звичаями й обрядами. До Покрови селяни мали встигнути зібрати з поля весь урожай і завершити всі найважливіші  сільськогосподарські роботи.
    Пресвята Богородиця вважається покровителькою українського козацтва. Тому саме цього дня козаки теж відзначають своє свято. Саме в цей день козаки на Січі вибирали собі отамана.
  На Покрову ми з особливою вдячністю і щирою вірою приймаємо заступництво за нас перед Всевишнім Пресвятої Діви Марії далекої Візантійської епохи, з якої походять витоки нашого національного українського свята.

14 жовтня - День українського козацтва.
 

    

   День українського козацтва - це данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення Україною своєї незалежності. Саме виникнення козацтва допомогло консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які в ХV-ХVII століттях неодноразово намагалися завоювати землі. Фундаментом всього українського козацтва була Запоріжзька Січ. Це був політичний центр республіки. Гетьмани Запорізької Січі мали великі урядові повноваження. Вони захищали землі і народ від зовнішнього ворога, вели міжнародні переговори від імені народу, вирішували глобальні питання, що стосувалися загального розвитку держави.
    У 1775 році Запорізька Січ була ліквідована рішенням імператриці Катерини II. Але, незважаючи на це, День українського козацтва сьогодні можуть святкувати справжні козаки, оскіль відродження козацтва стало невід'ємною частиною розвитку незалежної України.
   Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці, з її іконою.Окрім того, споконвіку на свято Покрови Пресвятої богородиці в Україні відбувалася Велика рада, яка обирала гетьмана та визначала, як козацтву жити далі.

День права.


     10 жовтня в Станівській сільській бібліотеці зібралися жителі села, щоб звернутися із запитаннями до провідних спеціалістів району, які були на прямому  зв'язку у Скайпі. Вони надавали присутнім відповіді з питань спадщини, земельних паїв та пенсійного забеспечення.

   Сільські жителі мали чудову нагоду отримати, не виїжджаючи за межі села, безкоштовні консультації з питань, що їх цікавить. Кваліфіковану консультацію отримали: Голуб Надія, Гордієнко Лідія, Бриксіна Ольга. Жителі села були дуже  вдячні за отримані консультації, які надали їм спеціалісти.

Шановні колеги!

Щиро вітаю Вас з професійним святом - Всеукраїнським днем бібліотек!
Бажаю Вам, шановні колеги, творчої наснаги, міцного здоров'я, натхнення, радості, щастя, добра і достатку, віри, надії, любові і мудрості у виконанні благородної місії на користь рідної України.
Зі святом, Вас!

Свято "Віри,Надії, Любові".

   

      Сьогодні православні відзначають велике релігійне свято Віри, Надії, Любові та їхньої матері  Софії. Крім того, в Україні є ще два світські свята - День бібліотек та День усиновлення.
    Свято Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії засноване на честь мучениць, які жили II столітті, за царювання імператора Адріана
(117-138 р.р.) в Римі. Благочестива вдова Софія мала трьох доньок, названих іменами головних християнських чеснот: Віра, Надія та Любов. Найстаршій, Вірі, було 12 років, Надії -10, а Любові - лише 9. Софія виховала доньок у любові до Бога. Коли про належність родини  до християнства довідався імператор, то побажав особисто  побачити трьох сестер  і їхню матір. Усі четверо безбоязно визнали перед імператором, що сповідують віру в Христа. Імператор підіслав до них язичницю, яка мала б переконати дівчат відректися  від віри, однак це виявилося марним: сестри не змінили своїх переконань. Тоді їх знову привели до імператора Адріана, який почав наполягати, щоб дівчата принесли  жертву  язичницьким богам. Сестри з обуренням відкинули його наказ . "У нас є Бог Небесний, - відповіли вони,- його дітьми ми бажаємо залишитися, а на твоїх богів плюємо і погроз твоїх не боїмося. Ми готові постраждати  й навіть померти заради дорогого нам Господа нашого Ісуса Христа".
    Розгніваний Адріан велів катувати дітей - і всіх трьох сестер на очах одна в одної  та їхньої матері замучили до смерті. Софія не зазнала від катів тілесних мук, але її прирекли  на ще сильніші душевні страждання  від розлуки з дітьми. Жінка похоронила останки своїх дочок і два дні не відходила від їхньої могили. На третій день Господь послав матері тиху смерть і прийняв її  душу в небесну обитель. Софію, котра зазнала великих душевних мук за Христа, разом із доньками Церква зарахувала до лику святих. 

Цей дивосвіт - бібліотека

              Всеукраїнський день бібліотек відзначається щорічно 30 вересня згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 року.
       Перші бібліотеки в Київській Русі відкривали при церквах і монастирях після ухвалення 988 року християнства. Найбільшою і найбагатшою з давніх  книгозбірень була бібліотека  Софії Київської, заснована 1037 року Ярославом Мудрим. Книги, створені в майстернях Софіївського собору, стали основою інших  бібліотек, зокрема величезної  бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХI ст.була найбільшем центром культурного життя Київської Русі. 
  Нині в Україні налічують близько 40 тисяч бібліотек.
     

     Тож в Станівській сільській бібліотеці було організовано і проведено свято до дня бібліотек "Неопалима Купино! Моя бібліотеко! Ти мудрість всіх віків, хранителько добра!". Була зроблена  книжкова виставка "О, Книго! Пресвята богине! Народу й роду берегине!"  На свято запросили користувачів бібліотеки, учнів і вчителі Станівської ЗОШ, члени клубу "Материнська криниця". Із вступним словом виступила бібліотекар і розповіла про перші бібліотеки України, Міщенко Оксана зацікавила всіх присутніх "Легендою про бібліотекаря".

     
     Продовжували свято ведучі Шевченко Дарья і Загребельна Катерина, які коротко ознайомили присутніх із святом бібліотек та привітали всіх зі святом. Дуже гарно звучали привітання на адресу бібліотекаря від учнів 5 класу, вони розповіли вірші,

імпровізована сценка баби Палажки та баби Параски, яку виконали Голуб Надія та Гордієнко Лідія. Члени клубу "Материнська криниця" привітали  чарівною піснею, а Бриксіна Ольга розповіла привітальний вірш "Посвята бібліотеці". На завершення для всіх присутніх було організовано солодкий стіл.

До Дня партизанської слави.
   
       День партизанської слави відзначають щорічно 22 вересня, щоб вшанувати подвиг партизанів та підпільників у роки Великої Вітчизняної війни.
    Партизанський рух у роки війни за значенням та кількістю патріотів, які входили до його з'єднань, став другим фронтом, який діяв у тилу ворога. Партизани були сильні духом і відважні люди, патріоти своєї Батьківщини.
   

    До уваги читачів у Станівській сільській бібліотеці для дітей було проведено інформаційну годину "Пам'ять про минуле", організовано перегляд літератури "Вирушали в похід партизани". Читачам цікаво було дізнатися про ті місця, де зародилося і розпочало свою бойову діяльність проти фашистських окупантів легендарне партизанське з'єднання.
         Користувачі переглянули книги про бойову діяльність партизанських загонів С.А.Ковпака, С.В.Руднєва, які згодом об'єдналися й утворили єдиний партизанський загін, про дітей-партизанів, які брали участь у роки Великої Вітчизняної війни.
   

     У день партизанської слави ми вшановуємо всіх тих, хто подарував майбутнє нам і нашим нащадкам.