«Жнива скорботи»

«Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці».

        Страшні тридцяті роки XX століття…. Стільки горя та страждань принесли вони Україні. 22 листопада 2014 року в Україні відзначається День пам'яті жертв голодомору. Для нашої держави цей історичний відрізок часу є сумним і скорботним. Пов'язаний він із політикою тодішньої влади, яка шляхом штучно створеного голоду, намагалася вибити у представників української нації жагу до свободи та незалежності. Сучасному поколінню українців є незрозумілим і неприйнятним те, що багатюща на врожаї країна в мирні часи потерпала від невидимого ворога – голодної смерті. Голодомор тридцятих років був засуджений прогресивним людством і визнаний безпрецедентним злочином проти українського народу.
       

       До цієї "чорної" дати в історії нашого народу, бібліотекою спільно з членами клубу «Материнська криниця» була проведена година-пам’яті: «Зроніть сльозу і хай не гасне свічка». Завідуюча сільською бібліотекою на документах і фактах розповіла про голодомор, незаживаючу рану в історії України, страшний злочин проти українського народу, який не минув і нашого села. Користувачі мали змогу переглянути тематичну поличку «Жнива скорботи». Запалено свічку в пам′ять про невинно загублені людські жертви.

       9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.
     За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця — послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
   У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.                Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.        Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…
    Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.
    Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.
    Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.
    Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих. Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

«Рідна мова – диво калинове»

     Моя прекрасна українська мова,
     Найкраща пісня в стоголоссі трав.
     Кохане слово, наше рідне слово,
     Яке колись Шевченко покохав. 

   

   
     Яка прекрасна українська мова! Виплекана колоссям, землею, виспівана птахами, звеличена письменниками. Мова…яка ти багатогранна, ніжна, чиста, як промінчики сонця, що яскравим сяйвом осипають землю добром, радістю, плодами…      
   «Рідна мова дорога людині, як саме життя», - говорить народна мудрість. І це так. Адже без мови не може існувати народ та його культура. Наша мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу.  
      З нагоди свята – Дня української писемності та мови до сільської бібліотеки завітали учні 2 класу Станівської школи разом зі своїм класним керівником Міщенко І.А. на гру «Поле чудес».Сільський бібліотекар запропонувала юним читачам поринути у світ казок, поезії, загадок, пісень.  
   

    З великим задоволенням діти пригадували вірші Н.Забіли, К.Підлісної, Я.Щоголіва, а Лишенко Саша декламував власні поетичні рядочки про природу рідного краю. У секторі «музична пауза» найактивнішим гравцем виявився Тімченко Артем, Бережна Вікторія перемогла у конкурсі загадок. Мазурок Андрій, Міщенко Артем та Горбунов Коля змагалися у складанні розповідей про осінь. Школярі залишилися задоволені грою, адже всі одержали солодкі призи.  
    Бібліотекар побажала юним читачам розмовляти українською мовою, любити рідну мову, рідний край, його традиції, поважати все своє, українське, рідне.

«Збережемо пам'ять про подвиг»

Минули дні і роки пролетіли
А дня того забуть ніхто не зміг
Тут навіть сосни з горя посивіли,
Тут навіть камінь плаче край доріг,
Хіба ж забудеш, як палали хати?
     
      28 жовтня відзначається День визволення України від фашистських загарбників.  
Цей день було засновано згідно з указом Президента "Про День визволення України від фашистських загарбників" від 20 жовтня 2009 року "з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні".
    В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.
   За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. 
      Бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців. В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів. 
     В Станівській бібліотеці оформлена книжкова виставка «Поклонись великим тим рокам».

«День – Українського козацтва»

   

   14 жовтня щорічно відзначається День українського козацтва (згідно Указу Президента України від 7 серпня 1999р.). Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам'яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України XVII – XVIII ст.
     День Покрова, 14 жовтня, святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнями про живих, з панахидами про тих хто відійшов в інший світ, з урочистими загальними зборами козаків. Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як релігійне, а й як національне свято.
   Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією.З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до нашої історії. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному житті.
   Для користувачів сільської бібліотеки була оформлена книжкова виставка "Не пропала їхня слава – слава України»», де представлена як історична література, щодо доби козацтва, так і художні твори, в яких висвітлюється ця тема.

Шановні вчителі!

    Сьогодні ваше свято.

Свято скромних, але достойних людей, свято добра, 

мудрості та любові. Бажаємо вам міцного здоров'я, творчої наснаги та великого людського щастя!

30 вересня-Всеукраїнський День бібліотек.

    Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.
     Звичайно ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.
     Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. За даними проекту DilovaMova.com, ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.
     До другої половини ХІХ і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під назвою «Просвіта». До 1914-го рока Просвіта налічувала близько 78-ми філій і 2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини. До 1939-го рока цей показник виріс до 85%.
   За часів радянської влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики. На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека Академії наук України імені Володимира Івоновіча Вернадського, Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.
       У цей день, Всеукраїнський День бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань. Бажаю Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!