«Збережемо пам'ять про подвиг»

Минули дні і роки пролетіли
А дня того забуть ніхто не зміг
Тут навіть сосни з горя посивіли,
Тут навіть камінь плаче край доріг,
Хіба ж забудеш, як палали хати?
     
      28 жовтня відзначається День визволення України від фашистських загарбників.  
Цей день було засновано згідно з указом Президента "Про День визволення України від фашистських загарбників" від 20 жовтня 2009 року "з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні".
    В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.
   За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. 
      Бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців. В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів. 
     В Станівській бібліотеці оформлена книжкова виставка «Поклонись великим тим рокам».

«День – Українського козацтва»

   

   14 жовтня щорічно відзначається День українського козацтва (згідно Указу Президента України від 7 серпня 1999р.). Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам'яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України XVII – XVIII ст.
     День Покрова, 14 жовтня, святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнями про живих, з панахидами про тих хто відійшов в інший світ, з урочистими загальними зборами козаків. Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як релігійне, а й як національне свято.
   Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією.З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до нашої історії. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному житті.
   Для користувачів сільської бібліотеки була оформлена книжкова виставка "Не пропала їхня слава – слава України»», де представлена як історична література, щодо доби козацтва, так і художні твори, в яких висвітлюється ця тема.

Шановні вчителі!

    Сьогодні ваше свято.

Свято скромних, але достойних людей, свято добра, 

мудрості та любові. Бажаємо вам міцного здоров'я, творчої наснаги та великого людського щастя!

30 вересня-Всеукраїнський День бібліотек.

    Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.
     Звичайно ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.
     Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. За даними проекту DilovaMova.com, ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.
     До другої половини ХІХ і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під назвою «Просвіта». До 1914-го рока Просвіта налічувала близько 78-ми філій і 2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини. До 1939-го рока цей показник виріс до 85%.
   За часів радянської влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики. На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека Академії наук України імені Володимира Івоновіча Вернадського, Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.
       У цей день, Всеукраїнський День бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань. Бажаю Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!

Шановні вчителі, діти та студенти!

Щиро вітаю Вас з початком нового навчального року!

     Це – день, з якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас. Саме у День знань ми з особливою теплотою згадуємо своїх вчителів і викладачів, їх неоціненну роботу розуму і серця.    
      Усім, хто в цей день прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаю досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з вчителями, зустріти добрих і надійних друзів.  
                 

     Успіхів Вам у праці та навчанні. 
 

  "Письменник гідності і правди"  

     90 років від дня народження Павла Архиповича Загребельного

     
         Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року у селі Солошине Кобеляцького району на Полтавщині.  
    Книги Павла Загребельного – це думи про народ від давнини до сучасності, про людей, які прагнуть від життя дива, шукають його і знаходять, і – найголовніше – творять його в муках і любові.
     На стилі кожного твору прозаїка відбивається відображувана доба, її культура слова, соціально-психологічний типаж героїв, котрі надають тому чи іншому твору особливого звучання.
      Твори Павла Загребельного – це думи й роздуми про народ від давнини до сучасності, про людей, які прагнуть від життя дива, шукають його і знаходять, втрачають або нівечать, творять його в муках і любові. Письменник веде діалог з історією, розмову з людиною, відчуває її голос, до якого можна доторкнутися.
   

    В сільській бібліотеці представлена тематична поличка «Павло Загребельний-класик сучасної української літератури» на якій представлені твори письменника.  
      Талановитий у всьому Павло Архипович являв яскравий взірець самовідданого служіння літературі, народові, Україні. Це дійсно істинний класик в нашій літературі, найпотужніший український письменник сучасності.

"Головне в літературі – написати, але написати так,
щоб люди прочитали, поєднати людські серця,
примусити їх здригатися."  
                                              П. Загребельний.