Красива старовинна легенда розповідає про це так. Коли у Віфлєєме народилося Немовля Ісус, в небі запалилася нова яскрава зірка, немов вітаючи чудове свято - Різдво. Багато хто зрозумів сенс цього чудового знамення. На світло зірки Віфлєємськой поспішили навколишні пастухи і мудреці-волхви, що жили далеко на Сході. Але не тільки вони: птахи і звіри, щебетавши і муркотавши, спрямувалися до новонародженого зі всіх кінців світу. Рослини теж принесли немовляті свої подарунки. Одні - чарівний аромат, інші - смачні соковиті плоди, треті - яскраві квіти і м'яке листя. Останньою прийшла Ялинка - адже її шлях з Півночі був ох, як далекий! Підійшла - і скромно встала в сторононьці.
"Чому ти не хочеш увійти?" - здивувалися всі. "Я б хотіла, - відповідала Ялина, - але боюся, що мені нічим порадувати Немовляти Ісуса. Що у мене є? Тільки шишки, тверді і несмачні. Та ще смола - така липка, що не отдерешь. Вже краще я здалека подивлюся на малюка, а то ще ненароком налякаю його або вколю своїми голками".
І тоді рослини поділилися з ялиною своїми дарами. Зарум'янилися на її гілках кулі яблук, задзвеніли дзвіночки квітів, кульбаби обсипали колючі голки сріблястим м'яким пухом... Зраділа Ялинка, осміліла, підійшла до немовляти. Побачивши красуню, посміхнувся маленький Ісус. І зірка Віфлєємськая яскраво спалахнула прямо над її верхівкою.
З тих пір, говорить легенда, Ялина круглий рік залишається зеленою, а раз на рік приходить в кожен будинок і радує дітей і дорослих своїм святковим нарядом... Ось така легенда. Правда, це всього лише легенда.
Комментариев нет:
Отправить комментарий